<< Главная страница

ЗиновIй Хмельницький orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18324


(1596-1657) М. Iвасюк. Вïзд Богдана Хмельницького в Киïв Ми не так уже й багато знаємо про тих дiячiв, якi в минулому iстотно вплинули на перебiг iсторичних подiй в Украïнi. Частiше це самi тiльки легенди та окремi документи. Але справжнє життя завжди ширше, багатше та складнiше за iсторичнi хронiки i спогади соратникiв. Недарма сказано давнiм мудрецем, що судити нас будуть за спра ви нашi… Богдан-Зиновiй Хмельницький, який провiв глибоку межу помiж добами украïнськоï iсторiï i заклав пiдвалини Украïнськоï Козацькоï Держави, не є винятком iз цього правила. Власне, до 1647 року ми не знаємо майже нiчого достовiрного про його життя. Невiдомо навiть, де й коли саме народилася ця людина. Традицiйно роком народження Богдана Хмель ницького вважається 1596 це вирахувано за вiдомостями венецiанського посла Нiкколо Са- гредо; той у 1649 роцi у рапортi до венецiанськоï сеньйорiï зазначив, що Хмельницькому 54 ро ки. Свiй день народження Богдан святкував 27 грудня за старим стилем. Не знаємо ми й того, з якоï родини та навiть з якоï частини Украïни походив Хмельницький. Найбiльш розповсю дженою є версiя, що Богдан Хмельницький по ходив з украïнцiв шляхетського роду, бо протя гом життя вiн користався гербом Абданк. Але чи був вiн шляхтичем взагалi? Тому нема доку ментальних пiдтверджень. Батько знаменитого гетьмана, Михайло Хмельницький, служив у ко ронного гетьмана Жолкєвського, а потiм у його зятя Яна Даниловича. У 1620 роцi, пiд час походу на Молдавiю, вiн загинув у битвi з татарами пiд Цецорою. Мати Богдана, скорiше за все, була ко- Богдан Хмельницький зачкою. Можливо, ïï звали Агафiя. Пiсля смертi Михайла Хмельницького вона взяла шлюб iз шляхтичем Ставецьким i народила ще одного сина, Григорiя. Звiдки ж походить рiд Хмельницьких? Iз Хмельника, Хмелева, Хмелiва, Хмельного чи Хмелiвки? Черкаси, Жовква, Суботiв, Чигирин та Переяслав досi не вирiшили суперечку, на околицях якого ж iз цих мiст побачив свiт зна менитий батько Хмель. Iсторики також не ма ють переконливоï вiдповiдi на це запитання. Хоча рiд Хмельницьких i був незаможним, Богдан отримав початкову домашню освiту, а потiм продовжив навчання в парафiяльнiй школi при якомусь iз киïвських монастирiв. Приблизно в 1609 роцi за допомогою киïвського воєводи Станiслава Жолкєвського батько май бутнього гетьмана влаштував сина до Львiв ськоï єзуïтськоï колегiï, де викладав вiдомий теолог, письменник i проповiдник Андрiй ґон- цель-Мокрський. Через пять- сiм рокiв Богдан набув неабиякi знання iз всесвiтньоï iсторiï, до сконало оволодiв латинською та польською мо вами, а пiзнiше вивчив ще турецьку, кримсько татарську, французьку. Коли Хмельницький подався до лав реєстрового козацтва, теж невiдомо. Але вiн брав участь у тому походi, в якому загинув його батько, i потрапив у ту рецький полон. У Стамбулi Хмельницький ви конував обовязки перекладача при одному з командувачiв турецького флоту. У 1622 роцi майбутнiй гетьман утiк iз полону (за iншою версiєю, його викупила мати). У деяких сучас них дослiдженнях висловлюється думка про те, що козаки, якi знали й шанували Михайла Хмельницького, видiлили кошти на викуп сина свого давнього товариша.
Факсимiле пiдпису Б. Хмельницького А далi пробiл у цiлих 15 рокiв. Жоден iз переказiв про подвиги Хмельницького в 1622 1637 роках не має документального пiд твердження. Скорiше за все, у 20-х роках 17 сто лiття Богдан служив у Чигиринському полку i брав участь у численних вiйськових походах козакiв проти татар i полякiв. У 16251627 роках Богдан одружився з Ганною Сомкiвною, козачкою з Переяслава, i оселився на батьковому хуторi Суботiв бiля Чигирина. А 1637 року iмя майбутнього геть мана вже згадується серед iмен вищоï козацькоï старшини. Як вiйськовий писар, вiн брав участь у повстаннi проти Польщi i 24 грудня 1637 року поставив свiй пiдпис пiд докумен том про капiтуляцiю. Наступного року Богдан увiйшов до складу козацького посольства до короля Володислава IV. Коли ж у 1638 роцi Польща скасувала автономiю Вiйська Запо розького, Хмельницький втратив високу пи сарську посаду i став звичайним сотником Чи гиринського полку. Десь у другiй половинi 40-х рокiв 17 сто лiття Хмельницький зав@зав контакти з укра ïнською шляхтою та вищим православним духовенством, бо польськi магнати, супро тивники короля Володислава, мяко кажучи, Т. Шевченко. Церква Богдана у Су ботовi Хмельницького не любили. А з 1633 року на Чигиринщинi володарювали коронний геть ман Станiслав Конєцпольський i його син, ко ронний хорунжий Олександр. Вони знайшли спiльну мову з чигиринським пiдстаростою Ча- плинським, який мав особистi рахунки з Бог даном Хмельницьким, i намагалися забрати в батька Хмеля маєток у Суботовi. I це попри те, що Хмельницький мав на нього королiвський привiлей. Чаплинський зруйнував хазяйство та пограбував майно Богдана, а слуги пiдстарости того ж дня важко побили малого сина майбут нього проводиря козацтва. Наступного року Богдан втратив дружину, мати його шiстьох дiтей, яка не витримала життєвих тягот i перед часно померла. Наприкiнцi 1647 року гетьман Конєцпольський наказав ув з нити й стратити Хмельницького. I тiльки своєчасне втручан ня чигиринськоï старшини врятувало батька Хмеля вiд передчасноï загибелi. У 1645 роцi Богдан разом iз козацьким загоном опинився на службi французького уряду; можливо, тодi Хмельницький брав участь в облозi Дюнкерка i познайомився з принцом Конде. До речi, товариство майбутньому гетьману в цьому походi складав легендарний козацький ватажок Iван Сiрко. А у квiтнi 1646 року до Хмель ницького по допомогу звернувся король Володислав IV, який саме готував вiй ськову коалiцiю проти Туреччини. Наприкiнцi грудня 1647 року Богдан Хмельницький зiбрав невеличкий загiн козакiв (десь до 500 шабель) i подався на Запорожжя. Там його було обрано за гетьмана, i батько Хмель вирушив на Низ Днiпра. Власне, це був початок нового козацького повстання, яке переросло у нацiонально- визвольну вiйну. Богдан Хмельницький закликав населення Украïни боронити власну землю i вiру предкiв вiд зазiхань клятих ляхiв… Полiтичну та вiйськову допомо гу у вiйнi проти Польщi Хмельниць кий отримав вiд Туреччини й Криму. Пiсля перемоги у битвах пiд Жовтими Водами, Кор сунем i Пилявцями (1648) спалахнуло всена родне повстання украïнського народу проти польськоï шляхти. Тодi ж Львiв i Замостя по трапили в козацьку облогу, було визволено з-пiд влади Польщi значну частину територiï Украïни. На Рiздво 1648 року Киïв зустрiчав батька Хмеля як пресвiтлого володаря й князя Русi. Гетьман мрiяв про створення новоï козацько- гетьманськоï держави, але ïï ще треба було роз будовувати, щоб забезпечити визнання й належ не мiсце серед європейських держав. Власне, досягненню цiєï мети Богдан Хмельницький Переяславська Рада 1654 року присвятив решту свого життя. Блискучий стратег i тактик, сла ветний вiйськовий органiзатор, Хмельницький за короткий час створив професiйне украïнське вiй сько, кiлькiсть якого перевищила 300 тисяч осiб. Це вiйсько стало основою безпеки новоï украïнськоï держави й першорядною збройною силою в усiй вропi. Щоб позбавитися зазiхань Речi Посполитоï, забезпечити мiж народне визнання Украïни та вiйськову допомогу сусiдiв, бать ко Хмель створив три могутнi коалiцiï. Першою з них вважаєть ся украïнсько-кримсько- турецька (16471648), яка нейтралiзува ла небезпеку з боку польсько- московського союзу. Але Туреччина поводилася па сивно, а кримський хан усього за рiк примудрився тричi зрадити украïнцiв, тому Хмельницький по чав шукати нових звязкiв. Друга коалiцiя, украïнсько- московська, була укладена в Пе реяславi в 1654 роцi; згiдно з нею, Украïна ввiйшла до складу Московськоï держави на конфедеративнiй основi. Частина вищого украïн ського суспiльства, козацька старшина, духiв ництво, киïвський митрополит не пiдтримали
Прапор Богдана Хмельницького гетьмана Вiйська Запорозького цiєï угоди й вiдмовилися присягати царевi. На жаль, коалiцiя з росiйським урядом не принес ла Украïнi тих воєнних i полiтичних вигiд, задля яких ïï було створено. У 1656 роцi цар пiдписав у Вiльно договiр мiж Московiєю та Польщею. Представники вiд Украïни в пере говорах участi не брали, хоча мова йшла, фак тично, про подальшу долю ïхньоï краïни. Та ким чином, Росiя зi свого боку зрадила Переяславськi домовленостi. Третя антипольська коалiцiя (16561657) передбачала створення союзу мiж Украïною, Швецiєю, Семигородом, Бранденбургом, Мол давiєю та Валахiєю. Ïï результатом мало стати убезпечення iснування великоï незалежноï держави (в межах територiï Украïни та Бiло русi) пiд владою гетьмана й Вiйська Запорозь кого. До того ж, батько Хмель волiв оста точно лiквiдувати Рiч Посполиту. Москов ський уряд не бажав такого плину подiй, тому доклав усiх зусиль, щоб перешкодити успiховi цiєï коалiцiï. Будуючи козацько-гетьманську державу, Хмельницький виявив себе як державний дiяч свiтового рiвня у всiх галузях державотворчо- стi вiйськовiй, адмiнiстративнiй, судовiй, фiнансовiй, економiчнiй та культурнiй. Вiн створив державний апарат, виховав когорту вiйськових i цивiльних керiвникiв. Створена ним за короткий строк в екстремальних умовах нова держава характеризувалася високим рiвнем демократизму й функцiонувала на заса дах самоврядування. Найскладнiшi питання державного життя, а також поточнi справи вирiшував особливий дорадчий орган Рада Генеральноï старшини. А всi рiшення, що сто сувалися Запорозькоï Сiчi, приймала Рада Корсунська битва сiчовоï старшини на чолi з сiчовим отаманом. Полковi ради, крiм вирiшення поточних пи тань, обирали за участю рядових козакiв полко ву старшину та полковника. Батько Хмель активно займався розпов сюдженням освiти в Украïнi. Вiн запровадив ефективну податкову систему, збирався налаго дити карбування власних грошей, органiзував ефективну i розгалужену службу безпеки, вста новив i пiдтримував дипломатичнi стосунки з багатьма краïнами вропи. Польща, Туреччи на, Молдова, Волощина, Австрiя, Швецiя, Iталiя, Трансiльванiя визнали тогочасну Украïну як субкт мiжнародного права. Здоровя гетьмана залишалося непохит ним протягом десяткiв рокiв. Вiн почав хворi ти тiльки незадовго перед смертю. 27 липня (6 серпня за новим стилем) 1657 року великий гетьман пiшов iз життя, не зробивши всього, про що мрiяв. Сталося це в Чигиринi. Його по ховали в Суботовi в Iллiнськiй церквi, яку Хмельницький збудував власним коштом. Т. Шевченко. Смерть Богдана Хмельницького

ЗиновIй Хмельницький orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18324


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация