ЦIкаво! orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18355


Майже всi козацькi старшини за часiв Богдана Хмельницького були освiченими людьми. Вихованцi європейських унiверситетiв i колегiумiв працювали в державних, судових, гетьманських, полкових, сотенних канцелярiях, були вони i серед простих сiчовикiв. Наприклад, Станiслав Морозовицький на початку 17 столiття закiнчив Падуанський унiверситет, Максим Кривонiс, можливо, студiював у Лейденi, а родич гетьмана Iван Хмельницький навчався у Кенiгсберзькому унiверситетi. Богдан Хмельницький брав шлюб тричi. Його першою дружиною i матiрю всiх дiтей гетьма на була Ганна Сомкiвна донька багатого переяславського купця. Ганна передчасно помер ла. Другий шлюб на початку 1649 року зв язав Хмельницького з колишньою жiнкою його ворога Чаплинського Мотроною, найбiльшим кохан ням у життi гетьмана. За пiдозрою у зрадi в травнi 1651 року ïï було страчено сином батьки Хмеля Тимошем. Улiтку 1651 року гетьман одружився втретє з корсунською мiщанкою Ганною Золотаренкiвною. Ця розумна та прониклива жiнка стала радницею Хмель ницького та розпорядником сiмейного скарбу. Ганна надовго пережила чоловiка; у 1671 роцi вона постриглася в черницi Києво-Печерського жiночого монастиря, узявши у чернецтвi ïм я Анастасiя. Великий гетьман мав двох синiв i чотирьох дочок, але ïх долi склалися так, що шляхетний рiд Хмельницьких згас ще до кiнця 17 столiття. 25 серпня 1657 року Богдан Хмельницький був похований у мiстi Суботовi, в Iллiнськiй церквi, яку вiн сам i збудував. Вона мала стати родовою усипальницею Хмельницьких. Але пiсля смертi забальзамоване тiло гетьмана зникло, i досi невiдомо, де саме воно є. Iснує двi версiï цiєï подiï польська й украïнська. За польською версiєю воєвода Стефан Чарнецький 1664 року напав на Суботiв, викопав домовину з тiлом гетьмана, спалив i попiл вистрiчив iз гармати. Украïнський варiант це припущення повнiстю вiдкидає: мовляв, тiчо Богдана було перепохова- но вiрнiш Лаврiном Капустою, щоб не допусти ти над ним нiякоï наруги. Нове мiсце поховання Iллiнська церква. Суботiв знало дуже обмежене коло осiб, якi в ходi козаць ких вiйн загинули. Припускають, що ймовiрним мiсцем перепоховання праху великого гетьмана могла бути Семидубова гора у с. Iвкiвцi, що неподалiк Суботова, але доказiв цьому поки що немає. Пiдписаний обома сторонами текст Переяславськоï угоди, за якою Украïна та Московiя заключили вiйськово-полiтичний союз, так i не вдалося знайти в архiвах. Росiйськi та украïнськi iсторики досi сперечаються про ïï змiст, спираючись на чернетки угоди. Дiйснiсть же була такою: козаки привезли до Москви проект договору, за яким Украïна вiддавалася пiд протекторат Москви зi збереженням основних прав i вiчьностей Вiйська Запорозько го тобто фактично зi збереженням основ державноï самостiйностi. Московське посоль ство ж одразу пiсля Переяславськоï Ради почало збирати по украïнських мiстах i мiстечках письмовi заприсягання на вiрнiсть московському царевi. Часто-густо це робилося по кабаках, за дрiбнi грошi. За ïхнiм ствердженням, заприсяг- лися майже 123 тисячi осiб, що, на погляд московiтiв, давало право царю перетворити краïну на частину росiйських володiнь. У той же час вiдмовилася вiд присяги значна частина старшини, зокрема Iван Богун, Осип Глух, Iван Сiрко, Михайло Ханенко, Брацлавський, Уман ський та Кропивнянський полки, а у Полтавсь кому полку царських представникiв до того ж пригостили киями. Не присягнули також уся Запорожська Сiч, ряд мiст, зокрема, Чорнобиль, а також украïнське духовенство на чолi з ми трополитом Сильвестром Косiвим, видатним церковним дiячем.

ЦIкаво! orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18355