Дмитро Вишневецький (Байда) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18249


(1516-1563) Дмитро Вишневецький народився 1516 року в сiмОкнязя Iвана Вишневецького, нащадка турово-пiнських князiв. Дмитро був старшим iз чотирьох синiв князя та його дружини Анастасiï Олiзар, чиï предки були албанськими та сербськими князями i молдавськими господарями. Уперше iм@ Дмитра Вишневецького зустрiчається в iсторичних документах 1545 року його названо власником кiлькох сiл на Волинi. Вважається, що саме ця людина, яка отримала у своïх соратникiв прiзвисько Байда, у 40-х роках 16 столiття стала головним органiзатором козацтва. Хоча Вишневецького й називають одним iз перших украïнських гетьманiв, цiєï посади вiн нiколи не займав, оскiльки гетьманство з@вилося значно пiзнiше. У 15481549 роках Байда- Вишневецький приєднався до вiйська Бернарда Претвича i взяв участь у походах на форпост Османськоï iмперiï Очакiв. Наступного року Претвич вiдправив листа до польського короля та Великого князя Литовського Сигiзмунда II Августа, в якому зазначив: князь Дми- тро рiшучий, хоробрий, має винятковi здiбностi у воєннiй справi. Сигiзмунду II Августу такi люди були необхiднi, тож у 1550 роцi Вишневецький був призначений старостою мiст-фортець Черкас i Канева й офiцiйно зобовязався боронити ïх вiд татарських набiгiв. Першу згадку про наслiдки боротьби Вишневецького з турками на чолi козацьких загонiв можна знайти у Реєстрах кривд документi, надiсланому королю Сигiзмунду II султаном Османськоï iмперiï Сулейманом II Пишним. Султан скаржився, що вiд 8 червня 1548 року до 6 грудня 1549 року Знаменитий Байда, чиє iм я уславлене в численних пiснях, був не тiльки талановитим вiйськовим, а й неабияким полiтиком. Вiн створив власний план остаточного припинення турецько-кримських навал на украïнськi землi; задля цього князь прагнув створити полiтичний союз польсько-литовськоï держави та Москви. Для захисту кордонiв вiн пропонував використати козацтво, що вже тодi перетворилося на значну вiйськову силу. Столицею лицарiв степу повинна була стати неприступна фортеця на Низу Днiпра. Але Сигiзмунд II не наважився пiдтримати Байду в цих намiрах, бо формально Крим уважався союзни-ком Великого князiвства Литовського у боротьбi проти Москви. Незважаючи на невдоволення короля, у 1553 роцi Дмитро Вишневецький на власнi кошти заклав фортецю на островi Мала Хортиця. Незабаром туди потяглися козаки. Але… Несподiвано князь залишив острiв (це трапилося влiтку того ж року) i з усiм своïм вiйськом вiдправився до Стамбулу, де почав служити султановi Сулейману I. Що стало причиною такого рiшення
Хортицький замок Байди, середина 16 ст. невiдомо, але на Великого князя Литовського воно справило враження: повернувшись iз Туреччини, Байда одразу одержав формальне доручення тримати оборону проти татар у вибудованiй нiш фортецi. От тыьки розраховувати йому доводилося лише на власнi сили. Спираючись на козакiв i селян двох старосте, Вишневецький завершив будiвництво фортецi та Хортицького замку мiцноïоборонноï споруди, влаштованоï за останнiм словом європейськоï фортифiкацiйноï науки, i згодом вона витримала не один штурм татарських вiйськ.

Дмитро Вишневецький (Байда) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18249