ГригорIй Чорний orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18299


(7-1630) У 1620 роцi козаки вчинили в Стамбулi по гром нечуваного розмаху. Султан у вiдповiдь вирiшив здiйснити блокаду Днiпровського ли ману, щоб жодна чайка не проскочила до Чорного моря. Понад триста турецьких вiйськових суден зiбралися пiд Очаковом; здавалося б, шлях до моря для козакiв закритий назавжди, але… Лицарi степу та ïхнiй кошовий отаман Григорiй Чорний притримувалися власноï думки щодо цього. Козаки жартували, що ïхнiй ватажок почорнiв у Чорному морi, бо брав участь майже у всiх морських походах. Кошовий отаман був людиною надзвичайноï фiзичноï сили i вiдзначався нес тямною вiдвагою пiд час бою та феноменальним везiнням. Тож не дивно, що козаки всiляко пiд тримували свого ватажка. Григорiй Чорний разом iз Михайлом Доро шенком у 1628 роцi брав участь у походi проти кримських татар. Вiн збудував на Сiчi двi ескадри: коли одна поверталася з моря, друга заступала на чергування. Дiйшло до того, що в Стамбулi по чали побоюватися, як би запорозькi вiдчайдухи остаточно не перебратися на чорноморське узбе режжя. Тому турецькi адмiрали i намагатися за крити лиман своєю армадою. Тут Чорний щиро обурився: хто ж є справжнiм господарем Чорного моря?! Навеснi 1624 року вiн вирiшив позбутися блокади. Козацький флот складався зi 102 чайок. Першим по турках ударив передовий загiн козакiв, якии не стiльки штурму вав галери, як рубав ïхнi весла, обливав дьогтем й пiдпалював. Головнi ж сили Чорного обстрi ляли турецький флот i пройшли мiж турецькими кораблями у вiдкрите море. Армада кинулася навздогiн. Кошовий отаман, добре знаючись на мiсцевих умовах, заманив важкi галери на мiлину. Три кораблi сiли на пiдводнi пiщанi коси i стати легкою здобиччю козакiв. Пiсля бою, що тривав кiлька днiв, козацька ескадра прорвалася на морськi простори, похазяй нувала на болгарському узбережжi, дiйшла до Босфору i щасливо повернулася на Сiч, зберiганi практично всiх людей i чайки. У 1628 роцi, пiсля загибелi Дорошенка, но вим гетьманом реєстрового козацтва було обра но саме Григорiя Чорного. Булава належала йому аж до 1630 року. Чорний притримувався полiтики узгодження своïх дiй з урядом Речi Посполитоï, бо вважав головним ворогом туркiв i татар. Це спричинило велике невдоволення се ред нереєстрового козацтва. У 1629 роцi й частина реєстровикiв утомила ся вiд полiтики Чорного i вирiшила обрати ново го гетьмана. Ним став Левко Iванович. Чорний тут же видав наказ: усi, хто намагається пiти на Запорожжя, виключаються з козацького реєстру, проголошуються зрадниками i його особисти ми ворогами. Вiн заприсягся вести з ними жорсто ку боротьбу i раптом прийняв унiю, чому iсторичнi документи не дають пояснень. У березнi 1630 року, коли в Украïнi спалахнуло повстання Тараса Тря- сила, Григорiй Чорний потрапив у Черкасах у по лон до бунтiвникiв. За вироком козацького суду колишнього реєстрового гетьмана стратили в Боровцi.

ГригорIй Чорний orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18299