Iван Богун orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18327


(бл. 1618-1664) Iван Богун один iз найвiдомiших козацьких полководцiв середини 17 столiття. Незважаючи на широку популярнiсть цього славетного козацько го ватажка, iсторичнi джерела досить суперечливо розповiдають про подiï його життя. Точна дата, мiсце народження Iвана Богуна, як i раннiй перiод його життя залишаються невiдомими для до слiдникiв. Першi вiдомостi про ратнi справи Богу на датуються 16371642 роками, коли запорозькi та донськi козаки тримали героïчну оборону Азова вiд вiйська султана Iбрагiма. Iван Богун керував козацьким загоном, який захищав Борiвський пе- ревоз через Сiверський Донець. Далi вiн, як усi реєстровi козаки, постiйно брав участь у походах проти кримських татар чи боронив украïнськi землi вiд ханських орд. Iз тiнi Iван Богун вийшов тiльки в 1648 роцi, коли розпочалася визвольна вiйна, i швидко став одним iз сподвижникiв гетьмана Хмель ницького. Згiдно з Реєстром Вiйська Запорозь кого 1649 року вiн значиться козаком Чиги ринського полку, але вже в наступному роцi батько Хмель, гiдно оцiнивши неабиякi орга- ^васюк- Iван Богун на переправi нiзаторськi здiбностi та вiйськовий талант Богуна, призначає його кальницьким полковником. Тож подальша доля знаменитого ватажка тiсно пов@зана iз захистом Вiнничини й Брацлавщини вiд зазiхань польських магнатiв. Холодна розважливiсть кальницького полковника i його вмiння прора ховувати кроки супротивника стали у пригодi в найтрагiчнiший момент Берестецькоï битви. Завдяки цьому ЗО червня 1651 року, в оточеному поляками таборi, козаки обрали Богуна наказним гетьманом. Полковник виправдав сподiвання бiйцiв i зумiв вивести з оточення основнi сили запорожцiв. У березнi 1653 року Iван Богун зi своïми загонами виступив проти армiï польського воєводи Стефана Чарнецького, що рухалася вглиб Украïни. Наказний гетьман зайняв оборону в Монастирищi й протягом довгого часу стримував натиск ворога. Вночi козаки здiйснювали вилазки в стан ворога; ïхня спритнiсть i невловимiсть призвели до того, що поляки почати вважати Богуна чаклуном. Вiйська Чарнецького, що був серйозно поранений, не змогли досягти успiху i вiдступили, а Iван Богун разом iз старшим сином батька Хмеля, Тимошем, повiв полки на Молдавiю. Коли ж 5 листопада 1653 року Тимiш загинув у Сучавi, на казний гетьман зiбрав вiйська i повернувся в Украïну. Там у нього справ вистачало: аж до кiнця 1655 року катьницький полковник безперервно воював проти коронноï армiï та татарських загонiв на Бращiавщинi та Уманщинi, здобув численнi перемога та продемонстрував визначний вiйськовий талант. У груднi 1656 року Уперше свiй талант воєначальника Богун наочно продемонстрував у 1651 роцi. Тодi козаки вели важкi боï проти загонiв коронних гетьманiв Калиновського та Лянцкоронського. У березнi того ж року пiд Вiнницею Богун у ходi бою зумiв заманити польську кiнноту на Пiвденний Буг, де на неï вже чекала старанно пiдготована пастка. Козацький ватажок не тiльки розробив план операцiï, але й особисто очолив нiчнi вилазки з козацького табору. Вiн зумiв утримати своï позицiï пiд Вiнницею, а пiсля пiдходу основних сил козацькоï армiï змусив коронне вiйсько вiдступити i по чав переслiдування. 29 квiтня 1 травня 1651 року полк Iвана Богуна взяв участь у штурмi Кам янця-Подiчьського, а в серединi травня заволодiв Корцем. Так склалося, що Iвана Богуна у козацькiй державi постiйно вважали дисидентом. Справа в тому, що вiн завжди вкрай не гативно реагував на всi тi заходи гетьманiв, якi хоч у чомусь об межували права населення Украïни чи козацькi вольностi. Так, кальницький полковник у багнети сприйняв Бiлоцеркiвський договiр, укладений 28 жовтня 1651 року Богданом Хмельниць ким, бо в цьому документi передбачалися значнi поступки Польщi та зменшення козацького реєстру. Через три роки Богун висту пив проти угоди з Москвою, до якоï прагнув батько Хмель. Вiн вiдмовився скласти присягу росiйському самодержцю i очолив антимосковську старшинську опозицiю. Пiсля смертi Богдана Хмельницького Богун пiдтримав геть манiв Виговського та Юрiя Хмельницького у ïхньому прагненнi зробити украïнську полiтику незалежною вiд Москви. Одночасно вiн не бажав сприймати як належне спроби цих гетьманiв зблизи тися з Туреччиною та Польщею. Зокрема, Богун вiдмовився пiдписувати укладений Виговським 6 вересня 1658року Гадяцький договiр. А ще через два роки вiчний опозицiонер виступив проти пiдписаного Юрiєм Хмельницьким Слободищенського трактату, який поновив державний звязок Польщi з Украïною. Я- Мадеєвський. Iван Богун М. Самокиш. Бiй Богуна з Чарнецьким цей ватажок увiйшов до складу керiвникiв козаць кого корпусу пiд командуванням наказного геть мана Антона Ждановича. Тодi украïнцi разом iз со юзними армiями Семигорода та Швецiï вирушили в похiд проти Речi Посполитоï i лише за першу по ловину 1657 року встигли здобути Кракiв, Брест та Варшаву. У 1662 роцi доля вiдвернулася вiд Iвана Бо гуна. Кальницький полковник потрапив у полон до полякiв i був вiдправлений до Мальборка. Че рез рiк король Ян Казимир звiльнив непокiрного козацького ватажка в обмiн на його участь у походi на Лiвобережну Украïну. Богун пого дився, опинився на волi, але тут же був звинува чений у тому, що веде таємнi перемовини з росiйською стороною. 17 лютого 1664 року ле гендарного ватажка через зраду одного з козакiв схопили поляки. Через кiлька днiв його було розстрiляно поблизу Новгорода-Сiверського. Але справжньоï смертi козацький ватажок Iван Богун, воïн безмежноï вiдваги, талановитий полководець, блискучий майстер захисту мiст, якi вiн умiв перетворити на неприступнi фортецi, не зазнав. Бо смерть це забуття, а кальниць кий полковник став героєм численних народних переказiв i дум, зразком лицарськоï гiдностi та вiдданого служiння батькiвщинi.

Iван Богун orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18327