Iван ПIдкова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18262


(7-1578) Iван Пiдкова вiдзначався винятковою си- лою, сталевою волею, метким розумом, здiбнiстю до наук, хоробрiстю, щирiстю та вiдвагою. Вiн стверджував, що батько вiддав його до однiєï з перших в Украïнi шкiл у мiстi Острозi. Але татарська навала поставила хрест на навчаннi. Тож довелося майбутньому геть- ману вивчати зовсiм iншi науки. I вивчився Пiдкова добряче. Починав вiн свою вiйськову карєру звичайним козаком i пройшов славетний шлях аж до гетьмана Вiйська Запорозького. Багато разiв водив вiн загони козакiв на Очакiв, Козлов, на Кафу головний невiльницький ринок кримського хана. У 15761577 роках вояки Пiдкови захо- пили Трапезунд, мало не зрiвняли iз землею Синоп, дiйшли до самого Царграду. Пiд час та- ких по-ходiв було звiльнено багатьох невiльникiв, вiдiбрано чимало награбованого добра. I завжди поруч iз гетьманом були його сiчовi побратими Якiв Шах, Гнат Сила, Самiйло Кiшка. Будучи людиною, як на той час, освiченою та маючи великий вiйськовий досвiд, Iван Пiдкова добре знався на дипломатiï сусiднiх держав. Узявши до рук гетьманську булаву, вiн швидко знайшов слабке мiсце турецького султана Молдавiю. У 1577 роцi молдавськi ояри, невдоволенi правлiнням ставленика туркiв Петра Мiрчича Кривого, прохали допо- моги в гетьмана Iвана Пiдкови та отамана Якова Шаха. Козаки вирушили в похiд, розбили вiйсько Петра Кривого i 20 листопада 1577 року зайняли Ясси. 13 грудня 1577 року бояри проголосили своïм новим господарем… козацького гетьмана!
Першу козацьку сiч засiку, заслiн вiд нападу ворогiв було збудовано на околицi мiста Черкаси, у районi Дахнiвки, на березi Днiпра. Одного разу до козакiв приєднався юнак-мол-даванин на iм я Iван Сап яга. Отаману козакiв Iван розповiв, що його рiдне село на березi рiчки Пiвденний Буг неподалiк вiд Уманi спалили татари, а батькiв i наречену захопили у полон. Тож юнак вирiшив податися до козакiв, щоб помститися ворогам. Оскiльки молдаван у тi часи називали волохами, спочатку козаки нарекли прибульця Волошеним. Прiзвисько Пiдкова хлопець отримав пiзнiше вiн виявився настiльки дужим, що легко гнув i ламав однiєю рукою пiдкови. До наших часiв зберiгся лише один портрет цiєï людини роботи невiдомого митця початку 17 столiття. На зворотi є напис: Той Пiдкова був такоï сили, що не тiльки ламав пiдкови, але й таляри,
Державна дiяльнiсть Iвана Пiдкови виявилася нетривалою, трохи бiльше року вiн правив Молдавiєю, але встиг за цей час сформувати уряд, де провiднi посади займали перевiренi соратники гетьмана Новий господар звiльнив усiх вязнiв iз тюрем в Яссах, почав видавати грамоти мо- настирям на володiння землею, налагоджував звязки iз сусiдами, вiдстоював державну У своєму останньому словi Iван Пiдкова казав: Язнаю одне: я завжди боровся мужньо, як чесний лицар, проти ворогiв християнства i завжди дiяв на добро i користь своєï батькiвщини, i було в мене єдине бажання бути ïï опорою i захистом проти невiрних. Також вiн просив польських урядовцiв не страчувати козакiв, якi супроводжували його. Вже за хвилину голова гетьмана злетiла з плечей. Це видовище порадувало хiба що турецького посла: на площi почався заколот, i тiльки вжитi королем вiйськовi заходи не допустили повстання населення Львова. Вночi козаки викрали тiло Iвана Пiдкови, перевезли до Канева i поховали свого гетьмана в православному монастирi пiд Чернечою горою. незалежнiсть Молдавiï. Певна рiч, поява такоï людини на молдавському престолi не сподобала- ся турецькому султану Мураду III. Зєднанi сили союзникiв Османськоï iмперiï i Петра Кривого виступили проти козакiв. Iвановi Пiдковi та його вiйську довелось вiдiйти на Подiлля, яке було пiд владою Польщi. Турецький султан i кримський хан зажадали вiд польського короля Стефана Баторiя стратити гетьмана. Король не мiг суперечити i доручив брацлавському воєводi Я. Збаразькому схопити Пiдкову. Завдяки зрадi наказ було виконано; за- кутого у кайдани гетьмана перевезли у Варшаву, а 16 червня 1578 року у Львовi, на площi Ринок було оголошено вирок короля i польського сейму: козацького ватажка прирекли до страти.

Iван ПIдкова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18262