Iван Самойлович orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18375


(? -1 6 9 0 ) Вважається, що Iван Самойлович народився на початку 30-х рокiв 17 столiття у мiстечку Ходорковi на Житомирщинi. Його батько Самiйло був свяще ником, але Iван змалку виявляв аж надто запаль ний характер, щоб присвятити своє життя боговi. Коли настала пора отримувати освiту, хлопець вiдправився до одного з кращих навчальних за кладiв Украïни Києво-Могилянськоï колегiï. Пiсля закiнчення навчання Самойлович роз почав службу в козацькому вiйську. Спочатку вiн виконував обовязки писаря, але надовго на цiй посадi не затримався. Досить скоро вiн почав ро бити суто вiйськову карєру був призначений сотником веприцькоï сотнi Гадяцького полку, у 1665 роцi сотником красноколядинськоï сотнi Чернiгiвського полку, а згодом отримав звання значкового товариша. Гетьман Iван Самойлович взяв участь у змовi козацьких старшин проти гетьмана Многогрiшного, чия полiтика була не до вподоби сiчовикам. Отже, 17 червня 1672 року в Козачiй Дiбровi рада вирiшила передати булаву в iншi руки. У той день гетьманом було проголо шено саме Iвана Самойловича. Влiтку 1687 року, пiсля провалу украïнсько- московського походу на Крим, старшина збунту валася. Гетьмана безпiдставно звинуватили в усiх невдачах останнього часу; козаки, скориставшись можливiстю позбавитися гетьмана, що став непо пулярним, почали вимагати вiд царського уряду усунення Iвана Самойловича вiд влади. Зранку 23 липня 1687 року царськi вiйська оточили геть манську ставку. Одночасно старшина зiбралася на рiчцi Коломак для черговоï ради i вирiшила передати булаву iншому претендент}' на владу. А щоб остаточно позбавитися вiд колишнього гетьмана, козаки заарештували Самойловича та його сина Якова й вiдправили на суд до Москви. Царський уряд, у свою чергу, вирiшив прибра ти звинувачуваного подалi з очей i вiдправив його до Сибiру. В 1690 роцi у далекому Тобольську Iван Самойлович пiшов з життя. У 1668 роцi Iван Самойлович узяв участь у повстаннi проти московськоï влади. Коли Iван Брюховецький загинув i наказним гетьманом на Лiвобережжi було проголошено Демяна Многогрiшного, Самойлович щиро пiдтримав останнього i в тому ж роцi отримав посаду чернiгiвського полковника. Втiм, доля не дала Самойловичу затримати ся на цьому мiсцi. У 16691672 роках йому дове лося обiйняти посаду генерального суддi. Вже в цьому високому ранзi Самойлович несподiвано Нова Сiч. Реконструкцiя В. Ленченка Iван Самойлович дiяв пiд девiзом: Або все, або нiчого. Узявши до рук булаву, вiн перш за все забажав обєднати пiд своєю владою Лiвобережну i Правобережну Украïну. Задля досягнення цiєï мети Самойлович розпочав боротьбу проти гетьмана правого берега Днiпра Петра Дорошенка. Пiд час Чигиринських походiв проти туркiв 1677 i 1678 рокiв Iван Самойлович особисто керував козацьким вiйськом. Прихильник сильноï централiзованоï влади, вiн сподiвався, що зможе домог тися того, щоб гетьманство стало спадковим. За часiв його правлiння було здiйснене масове пере селення украïнського населення з правого берега на Лiвобережжя, що значною мiрою сприяло вiдродженню економiчного життя Гетьманщини. Однак козацтву було за що ображатися на свого обранця. Козаки висловлювали невдоволення тим, що з вини Самойловича Украïнська православна церква втратила свою незалежнiсть i в 1686 роцi опинилася пiд проводом Московського Патрiархату. До того ж великi податки на утриман ня московських залог, що покладалися на мiсцеве населення, виявилися занадто важким тягарем. Козаки почали хвилюватися, старшина почала надсилати московському царевi доноси. Самойло вичу закидали зловживання владою й таємнi зносини з Кримським ханством.

Iван Самойлович orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18375