<< Главная страница

Iван СIрко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18369


(? 1680) Вiсiм разiв Запорозька Сiч обирала Iвана Сiр ка кошовим отаманом. Крiм нього, жоден кошо вий не отримав такоï шани серед сiчового товари ства. Украïна в 6070-тi роки 17 столiття не знала людини, яка б могла зрiвнятися популярнiстю з Iваном Сiрком, великим полководцем, мужнiм i вiдважним воïном. За спогадами сучасникiв, вiн був людиною розважливою, мудрою, демокра тичною, глибоко вiруючою, скромною майже до аскетизму. За звичками, кажуть, Сiрко нагадував киïвського князя Святослава. На вiдомiй картинi Iллi Рєпiна Запорожцi пишуть листа турецько му султану вiдтворено вигаданий образ цього легендарного козацького ватажка. Пiсля смертi Богдана Хмельницького, тiльки Iван Сiрко не вия вив бажання втрутитися в боротьбу за гетьманськi клейноди i використати свою славу й популярнiсть задля захоплення влади. Разом iз Запорозькою Сiччю не прийняв вiн присягу царевi в 1654 роцi; не приïхав i на Переяславську раду, однак пiдтримував старшин промосковськоï орiєнтацiï. Наприкiнцi 50-х на початку 60-х рокiв ко шовий, обраний кальницьким полковником, органiзовував походи проти турецько-татарських нападникiв i завдав ударiв по фортецях Iслам- Кермен та Очакiв. У 1663 роцi Сiрко здiйснив два походи на Перекоп. Славетний кошовий народився на початку 17 столiття на Подiтлi у сiмi дрiбного православного шляхтича. У листi до росiйського царя Олексiя Михайловича салi Сiрко згадував, як наприкiнцi 20-хрокiв разом iз Богданом Хмельницьким брав участь у морському походi запорозьких козакiв до турецькоï фортецi Трапезунд. У 1646 роцi Сiрко i Хмельницький перебу вали у Францiï; там кошовий воював пiд Дюнкерком, пiд тримуючи армiю принца Конде. Легендарний козак покрив себе славою за часiв Визвольноï вiйни украïнського народу i осо бливо вiдзначився в 1653 роцi у битвi пiд Жванцем. Протягом чвертi столiття Iван Сiрко стояв на сторожi рiдноï землi, охороняючи ïï вiд турецько-татарських орд. Вiн здiйснив понад сто походiв у Крим i ногайськi улуси, створив регулярну розвiдку в степу й на Низу Днiпра, влаштовував засiдки бiля переправ, обiч шляхiв, у гирлах рiчок, громив татарськi загони-чамбули, що поверталися з полоненими i здобиччю до Криму. Такоï вiдсiчi чужинськi орди не отриму вали бiчьше нiколи, адже за весь час своєï дiяльностi Сiрко не мав жодноï поразки вiд ворога! Це явище є унiкальним о крiС навI наматОу свiтовiй вiйськовiй iсторiï. Фортеця Жванець Польський король Ян Казимiр спробував пере манити популярного ватажка на свiй бiк, але Сiрко тiльки посмiявся з цього. Тим часом на Правобережжi спалахнуло народне повстання про ти Речi Посполитоï та гетьмана Тетерi. Душею по встання став Iван Сiрко. Навеснi 1664 року землi вiд Днiстра до Днiпра були визволенi з- пiд влади Речi Посполитоï. Пiсля цього Iван Сiрко вирушив на Слобожанщину. Але тiльки-но до Сiрка дiйшла звiстка про народне повстання проти царських воєвод, вiн знову занурився у вир боïв. Отаман очолив повстанцiв, а згодом Сiрка було обрано харкiвським полковником. У тому ж роцi вiн прий няв участь у Харкiвському повстаннi, пiсля чого повернувся на Запорожжя i протягом року разом iз донськими козаками встиг провести чотири
I. Рєпiн. Запорожцi пишуть листа турецькому султановi У 1667
роцi, пiсля Андрусiвського перемиря мiж Москвою та Польщею, Сiрко
зайняв гостро антиросiйську позицiю. I не дивно: за цiєю
угодою цар вiддав Польщi Правобережжя, а Запорозь ка Сiч потрапила
пiд владу двох держав одночасно. Однак про татар i туркiв отаман теж
не забував. Восени 1667 року Сiрко разом з отаманом Iваном Рогом
здiйснили один з найвдатнiших походiв на володiння кримського хана.
За словами лiтописця Григорiя Самовидця, козаки орду зламали, i
мусив хан уступати. Бшьше 2000 бранцiв украïнцiв, росiян,
бiлорусiв отримали свободу внаслiдок цього походу, а 1500 з них
пiшли разом iз визволителями на Запорожжя. походи на Крим. Тодi
козакам вдалося частково зруйнувати Бахчисарай. Нi турки, нi татари,
нi шляхта нiчого не могли заподiяти з непереможним лицарем степiв,
але його подолала зрада У квiтнi 1672 року Iвана Сiрка пiдступно
схопив та видав царському уряду полтавський полковник Федiр Жученко,
якого пiдтримати кiлька iнших старшин. Жученко ви сунув проти
знаменитого запорожця брехливi звинувачення, маючи на метi не
допустити поя ви Сiрка на черговiй козацькiй радi. Зрадники тiльки-
но вiдiбрали гетьманство у Дем@на Мно гогрiшного й прагнули побачити
на його мiсцi Iвана Самойловича Але Iван Сiрко мiг претен дувати на
булаву. Кошового вiдвезли спочатку до Москви, а потiм царський уряд
без суду й слiдства проголосив Сiрка державним злочинцем i вiдправив
його до Сибiру, у Тобольськ. Сiч одра- зу ж вирядила до Москви
посольство, яке повiдомило росiйський уряд, що татари почали частiше
спустошувати украïнськi землi. Також i польський уряд
попереджав: через вiдсутнiсть Сiрка загроза нападу Османськоï
iмперiï на Росiю та Польщу стрiмко зростає. Тож
московський уряд був вимушений повернути кошовому волю. Сiрко
повернувся додому й одразу ж виру шив у похiд на Iстам-Кермен, а
потiм на Очакiв. За короткий час вiн встиг нагнати на татар i туркiв
такий жах, що султан видав спецiальний фiрман, у якому наказав
молитися в мечетях за загибель Сiрка. Але ще майже пять рокiв мину
ли в походах i боях, у яких Сiрко не зазнав жодноï поразки.
Лише влiтку 1680 року бойовий отаман раптом занедужив i першого
серпня тихо поки нув цей свiт. Поховали його там, де зараз розта
шоване дно Каховського моря.

Iван СIрко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18369


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация