Iван Золотаренко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18340


(?-1655) Корсунський мiщанин Iван Никифорович Зо лотаренко, брат також знаного вояка Василя Золо- таренка, з 1652 року займав посаду корсунського та нiжинського полковника. Через шлюб сестри Ган ни, яка стала дружиною Богдана Хмельницького, полковник породичався iз батьком Хмелем i був залучений до найвидатнiших вiйськових i по лiтичних подiй того часу. Ще в серпнi-жовтнi 1651 року Iван Золотарен ко брав участь у переговорах украïнського посоль ства з московським урядом. У травнi 1654 року Богдан Хмельницький призначив Iвана сiверським наказним гетьманом. Тодi Золотаренковi на чолi двадцятитисячноï армiï довелося протистояти польсько-литовським вiйськам у пiвнiчно-украïн- ських та бiлоруських землях. Улiтку того ж року козаки наказного гетьмана вибили чужинцiв iз Го меля, Черчеська, Нового Бихова й примусили обднану польсько-литовську армiю вiдмовитись вiд наступу на Могильов. А влiтку 1655 року сiчовики Золотаренка разом iз московськими пол ками зайняли Мiнськ i столицю Великого кня зiвства Литовського Вiльно. На бiлоруських землях, визволених з-пiд поль ськоï влади, Iван Золотаренко став запроваджува ти козацький устрiй; мiсцеве населення гетьмана пiдтримувало, однак московське командування вiд дiй нахабного козака у захватi не було. Щоправ да, нiчого вдiяти iз запорозьким ватажком цар ський уряд на той час не мiг. У серпнi-вереснi 1655 року вiйсько Золотаренка перейшло Нiман i здобу ло Лiду, Новогрудок та Несвiж. Цей похiд виявився для наказного гетьмана останнiм: пiд час одного з боïв пiд Старим Биховом вiн загинув i був похований сiчовим товариством у Корсунi.

Iван Золотаренко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18340