Кирило Розумовський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18460


(1728-1803) Державний дiяч, член Державноï ради Росiй ськоï iмперiï, граф, останнiй гетьман Украïни, мо лодший брат фаворита iмператрицi лизавети Олексiя Розумовського народився в 1728 роцi в небагатiй родинi козака на прiзвище Розум. Ди тинство майбутнього гетьмана аж нiяк не натякало на те, що на хлопця чекає блискуча карєра: вiн, як i його однолiтки, випасав худобу, ледь подолав основи грамоти. Але завдяки випадку його доля склалася зовсiм iнакше. Брат хлопця якось потра пив на очi велелюбноï iмператрицi, яка дуже зацiкавилася молодим i напрочуд гарним козаком. для молодшого Розумовського було вiдновлено скасовану ранiше посаду гетьмана Украïни, i 24 квiтня 1750 року колишнiй пастух узяв до рук булаву. Але справи у новоспеченого можновладця пiйшли невдало, i за пять рокiв його вiдкликали до столицi, а потiм повернули до Глухова, обмеживши його владу й позбавивши права на власний розсуд призначати полковникiв та отримувати закордон ну кореспонденцiю. До Розумовського було при ставлено спецiального резидента з генералiтету на випадок можливих негараздiв. Вiд цього по страждали перш за все тi старшини, якi скаржи лися лизаветi на Розумовського. У порiвняннi з новими порядками виявилося, що попередня дiяльнiсть гетьмана була далеко не найгiршою для Малоросiï. Втiм, Розумовський залишився улюбленцем iмператрицi. Вiн отримав майже всi найвищi титули та ордени iмперiï. I незва жаючи на те, що життя в Глуховi блискучому царедворцю швидко набридло, вiн до останньо го вiдстоював перед Сенатом права Малоросiï. Iз 1760 року гетьман почав запроваджува ти на теренах Украïни численнi реформи, се ред яких найбiльш вiдомими стали реор ганiзацiя суду та винокурень, а також перший перепис украïнського населення. До Петер бурга вiн повернувся перед самою смертю iмператрицi лизавети, i в 1762 роцi, очолив ши Iзмайлiвський гвардiйський полк, узяв участь у державному переворотi, який привiв до трону iмператрицю Катерину II. За часiв ïï правлiння Розумовський став однiєю з най- впливовiших осiб iмперiï. Вiн мрiяв зробити гетьманство спадковим i зробив до цього деякi кроки, але iмператриця аж нiяк не зби ралася випускати Украïну зi своïх рук. Палац Розумовського у Батуринi Iмператриця лизавета Петрiвна Саме тому вiн був знову викликаний до Пе тербурга, де iмператриця зажадала вiд нього прохання про вiдставку. Розумовський миттю зрозумiв: вiдмова скоритися призведе до фаталь них наслiдкiв, тож прохання подав. Десятого ли стопада 1764 року особливим наказом гетьман ство було лiквiдовано, колишнiй гетьман отримав чин генерал- фельдмаршала, величез ний будинок у Києвi, маєток в околицях, а також мiста Батурин, Почеп, Бакланську, Биковську, Шептановську волостi та мiсто Гадяч iз сусiднiми селами у володiння. У 1765 роцi вiн залишив по саду президента Академiï наук i наступнi два роки провiв за кордоном. Повернувшись до Пе тербурга, Розумовський через деякий час зали шив двiр назавжди… Девятого сiчня 1803 року останнiй гетьман Украïни помер у Батуринi, залишивши своïм дiтям величезнi маєтки, понад сто тисяч крiпакiв i нечувану на той час суму грошей. Iсторики вважають дiяльнiсть Розумовсько го на посту гетьмана не дуже вдалою, i перш за все через те, що вiн, як не дивно, не знав праг нень й уподобань власноï батькiвщини, а управ лiння нею повнiстю переклав на старшину. Втiм, ряд адмiнiстративних та економiчних реформ гетьмана закрiпили позицiï украïнського шля хетства, дали вiдчутний поштовх до розвитку нацiональноï культури.

Кирило Розумовський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18460