Костянтин (Кость) ГордIєнко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18424


(?1733) Цей сподвижник гетьмана Мазепи набув вiдомостi як Кость Гордiєнко. За думкою iсторикiв, вiн походив iз-пiд Полтави. Освiту майбутнiй кошовий отаман здобув у Киïвськiй духовнiй академiï, а пiзнiш е вiтри часу занес ли його на Запорожжя. На самому початку 1702 року козаки обрали Гордiєнка кошовим отаманом Чортомлицькоï Сiчi. Вiн багато разiв очолював походи запорожцiв проти гарнiзонiв московських вiйськ, що розташо вувалися на землях, якi козаки вважали своєю власнiстю. Доки гетьман Iван Мазепа притримував ся проросiйськоï полiтики, Гордiєнко дiяв в опозицiï до нього, але варто було гетьману в березнi 1709 року повернути в iнший бiк, як кошовий привiв пiд його знамено 8 тисяч запорожцiв. Кость Гордiєнко був одним iз тих, хто укладав угоду мiж повстанцями та шведським королем Карлом XII. Коли ж Пе тро I видав наказ знищити Запорозьку Сiч, а росiйськi вiйська отримали перемогу в битвi пiд Полтавою, Гордiєнко допомiг пораненому шведському королю, Мазепi i залишкам ко зацьких загонiв переправитися через Днiпро. В емiграцiï Кость Гордiєнко всiляко пiд тримував гетьмана Пилипа Орлика, i в 1711 роцi навiть узяв участь у походi на Правобе режжя. Однак уже наступного року непри борканий отаман залишив Орлика i заснував нову Олешкiвську Сiч, яка перебувала пiд протекторатом кримського хана. Гордiєнко очолював Сiч аж до 1728 року, намагаючись не допустити того, щоб запорожцi повернули ся на промосковську украïнську територiю. У 1733 роцi Костянтина Гордiєнка не стало, i козаки поховали свого ватажка в Олешках. Де хто з дослiдникiв стверджує, нiбито кошовий потрапив у полон пiсля Полтавськоï битви i був страчений за наказом Петра I. Цими хибними вiдомостями, мабуть, користувався i О. С. Пуш кiн при створеннi поеми Полтава.

Костянтин (Кость) ГордIєнко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18424