Мартин Пушкар orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18409


Дата народження першого провiдника Пол тавського полку Мартина Пушкаря невiдома, як нема вiдомостей про його дитинство та юнiсть. Одне можна сказати точно: на Запорожжi Мартин перебував протягом дуже довгого часу; там моло дий козак навчився вiртуозно фехтувати, зареко мендував себе як людина дуже здiбна, розумна, здатна швидко приймати важливi рiшення, i амбiцiйна. Це призвело до того, що в березнi 1651 року Пушкар перебрав на себе командування ко зацькими полками i прийшов на допомогу Iвановi Богуну, який боронив Вiнницю. На Переяслав ськiй радi 1654 року полковник зiбрав навколо себе однодумцiв i разом iз ними почав умовляти козакiв перейти пiд руку Москви. Тодi саме Iван Богун намагався перешкодити Пушкаревi прово дити таку агiтацiю, але цього не знадобилося запорожцi у своïй бiльшостi стали на сторону прихильникiв угоди з Москвою. Мартин Пушкар, опинившись у станi пере можцiв, став зверхньо ставитися до iнших козаць ких старшин, бо потай вважав себе майбутнiм гетьманом. Однак на булаву мав надiю i генераль ний писар Iван Виговський. До того ж Богдан Хмельницький на останнiй своïй Радi справу щодо своєï волi з цього приводу аж нiяк не прояснив: вiн
проголосив iмена одразу чотирьох своïх наступ никiв, серед яких був i полтавський полковник. Тому Виговський, ледве здобувши гетьманство, зробив усе можливе, щоб усунути небезпечного конкурента. Але Пушкар на той час заручився пiдтрим кою сiчовикiв та ïхнього кошового отамана Якова Барабаша, написав низку доносiв царевi (мовляв, гетьман прагне налагодити стосунки з Польщею та Кримом, щоб вiдiрвати Украïну вiд М осковiï) та вирiшив скинути Виговського з гетьманства за допомогою свого полку. От тiльки Москва, яка вже встигла добряче втоми тися вiд малоросiйських сварок, вирiшила вiдмовчатися.
У протиборствi з амбiцiйним i впливовим полковником Iван Виговський показав себе винахiдливим i жорстоким володарем. З допомо гою хитростi вiн пiдпоïв воякiв Полтавського полку, а коли тi понапиватися до нестями, скори стався послугою нiмецьких найманцiв i крим ських татар, щоб нещадно знищити бунтiвникiв. Побачивши, як обернулася справа, кошовий ота ман Барабаш поспiхом вирiшив повернути своïх козакiв на Сiч. А iншi сановитi спiльники Пушка ря в гетьманському таборi зачаïлися. Того ж дня за наказом гетьмана Виговського було винищено близько 15 тисяч повстанцiв. Виговський звелiв вiдрубати голову полковнику Мартину Пушкарю i виставити цей трофей у Полтавi на площi на острах змовникам.

Мартин Пушкар orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18409