<< Главная страница

Максим КривонIс orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18329


(? -1 6 4 8 ) Козацький ватажок, лиснянський полков ник, один iз керiвникiв козацько-селянських по встань в Украïнi пiд час Хмельниччини, учасник Корсунськоï битви, лiтньоï подiльськоï кампанiï, осiнньоï волинсько-галицькоï кампанiï 1648 року… Здається, про таку людину має бути вiдомо все. Але насправдi бiографiчнi данi про Максима Кривоноса вкрай обмеженi. Про жит тя вiдомого ватажка до початку повстання взагалi нема нiяких вiдомостей! Навiть справ жнє прiзвище полковника, дата його народжен ня i походження невiдомi. Iснує тiльки припу щення, що батьком Максима був мiщанин або священик iз Могильова чи з Острога. Автор же памфлету, який у тi часи зявився в Нiмеччинi, взагалi вважав Кривоноса вихiдцем iз Шотлан дiï, а прiзвисько Кривонiс перекладом вiдомоï шотландськоï фамiлiï Камерон, яка насправдi означає кривий нiс. Наприкiнцi червня, коли все Подiлля буквально палало, там з@вився з влас ним полком польський князь ре мiя Вишневецький. З лубенських володiнь цього нащадка знаме нитого Байди викурили заднi провськi повстанцi, тож князь подався до родових волинсь ких маєткiв, а по дорозi ви рiшив розпочати каральнi дiï проти бунтiвного населення Подiлля. Прибiчники Криво носа у вiдповiдь стали вини щувати католикiв i євреïв, яких уважали поплiчниками ворога. Богдан Хмельницький у цей час намагався укласти з Рiччю Поспо литою перемиря, але вiйна на Подiллi Карикатура на Максима Кривоноса з нiмецького памфлету середини 17 ст. не дозволяла йому це зробити. Розлючений батько Хмель звинуватив у зривi мирноï уго ди Кривоноса i Вишневецького разом, але обид ва вояки тiльки кивали один на одного. Князь ремiя палав гнiвом: Краще вмерти, нiж дозволити поганству й гультяйству панувати над нами. У вiдповiдь козацький полковник писав князю Заславському: Вже ми не хотiли пустошити землi польськоï, тiльки уïвся нам князь ремiя: людей мор дував, стинав, на палю садив скрiзь, в кожнiм мiстi серед мiста шибени ця, а тепер виявляється, що на палi були невиннi люди… Коли ваша милiсть пришлеш на певний час до нас послiв я можу затриматись, а коли не буде мушу боротися. мiя Вишневецький
Вiдома дослiдникам украïнського минулого дiяльнiсть цього козацького ватажка тривала усього протягом кiлькох мiсяцiв 1648 року. Але що то була за дiяльнiсть! Пiд час Корсунськоï битви Максим Кривонiс командував передовим полком козацькоï армiï, а потiм став першим полковником тiльки-но створеного Лиснянського полку. У червнi 1648 року вiн очолив загони повстанцiв на Подiллi i спромiгся сформувати з них справжню армiю, з якою захопив мiста Ладижин, Бершада, Тульчин, Вiнниця та ряд iнших. Слiд зазначити, що вiдомий ватажок повстанцiв називав себе полковником Вiйська Запорозького, але власного територiального полкового округу не мав, хоча пiд його владою було кiлька iнших полковникiв.
Гетьман Украïни, дiзнавшись про тi сло ва обох бокiв, офiцiйно заявив польським комiсарам, призначеним для укладення пе- ремир: особисто вiн не дозволяв Криво носу завiзувати боï, руйнувати мiста i села; мовляв, усе це полковник учинив на власний розсуд. Натомiсть Хмельницький пропону вав закликати до розуму жорстокого князя ремiю. Насправдi ж батько Хмель нiчого проти козацького ватажка не мав i всiляко його пiдтримував але й не вiдмовлявся вiд досягнення власних полiтичних цiлей. У вся кому разi, у серпнi 1648 року армiя Кривоноса здналася з головними силами Хмельницько го; керiвник повстанцiв узяв активну участь у походi гетьмана пiд Львiв i Замостя, хоча су перечок i гострих конфлiктiв мiж Хмельниць ким i полковником-вiдчайдухою вистачало. Одного разу розлючений гетьман навiть звелiв арештувати Кривоноса й прикути його лан цюгом за шию до гармати. Однак через день Кривонiс знову розгулював вiльно, начебто нiчого i не сталося. Коли ж розпочалася Пиля- вецька битва, Кривоносу було доручено керу вати лiвим крилом козацькоï армiï. При облозi Львова козаки Максима Криво носа спромоглися захопити Високий Замок i фактично узяли пiд контроль усю мiсцевiсть. А пiд Замостям сама тiльки чутка про те, що там зявився знаменитий ватажок повстанцiв, ви кликала в польському станi острах i вагання. 1618 липня 1648 року 50 тисяч пов станцiв на чолi з Кривоносом билися пiд Константтовом iз польськими полками Осiнського, Корицького, Суходольського, Тишкевича, Вишневецького. Полякiв нара ховувалося ледь бiчьше 10 тисяч, проте вони були професiйними вiйськовими. Роз люченому, але неорганiзованому, невмiлому натовпу протистояча вiдбiрна регулярна армiя. Але поляки змушенi були вiдступити до Збаража. Кривонiс тим часом зiбрав своïх людей i 25 липня приступом узяв Бар. Пiсля цього все Подiлля потрапило пiд кон троль вiдчайдушного ватажка. А падiння Полонного i Бара спричинило справжню панiку серед вищих урядовцiв Польщi. Видатний полководець-самородок Максим Кривонiс пiшов iз життя зовсiм неочiкувано пiд час облоги Замостя. Причина його смертi невiдома й досi. Польський iсторик Тадеуш Кшонстек вважав, що повстанського ватажка, який поступово набирав популярностi, убили за таємним наказом Богдана Хмельницького; мовляв, гетьман почав бачити в Кривоносi не безпечного конкурента. Але ця версiя не має документального пiдтвердження. Iснує також припущення, що козацький ватажок помер вiд рани, отриманоï в бою. Але найбiльш пошире ною є думка, що в могилу Кривоноса звела чу ма, яка саме розпочалася в Замостi.

Максим КривонIс orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18329


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация