НА ЗОРI ДЕРЖАВНОСТI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18283


Зародком новоï украïнськоï державностi козацькоï на рубежi 1617 столiть стала Запорозька Сiч. ïй були притаманнi майже всi ознаки республiки: власна територiя, система виборних органiв влади, правовi звичаï, вiйсько. Вищим законодавчим органом Сiчi вважалася Сiчова Рада. Вона вирiшувала найважливiшi питання внутрiшньоï полiтики: проводила роз подiл земель, угiдь та рибних ловищ, чинила суд за тяжкi злочини. Загальна (вiйськова) Рада проходила на Сiчi два-три рази на рiк. На Ра дах також обирали козацький уряд. В адмiнiстративно- територiальному вiдно шеннi Запорозька Сiч подiлялась на паланки (округи) на чолi з полковниками. Умови прийо му до Сiчi передбачали вiрнiсть православю, умiння володiти зброєю, дотримання тради цiй товариства, вiдсутнiсть сiмï. Жiнок на Сiч не допускали. Одруженi козаки жили в прикордонних iз Сiччю районах зимiвниках. Символом влади вiйськовоï старшини були прапор, булава, печатка, бунчук, литаври та пiрнач. Усi разом вони звалися клейнодами, тобто вiйськовими вiдзнаками та символами влади одночасно. До прапора козаки ставили ся як до святинi. Запорозька Сiч стала єдиним мiсцем, де селяни та мiська бiднота знаходили притулок i за хист вiд феодального та нацiонального гнiту. Сiч була оплотом волелюбностi украïнцiв, звiдси розходилися хвилi народних повстань проти панування шляхетськоï Польщi, а пiзнi ше i проти ненависного крiпацтва. У 17 сто лiттi Запорозька Сiч перетворилася на по лiтичний центр Украïни. Невдовзi пiсля смертi гетьмана Петра Конашевича- Сагайдачного (1722 рiк) козаки остаточно вiдмовилися вiд компромiсiв iз Польщею. Повстання проти шляхти та маг натiв спалахували одне за одним. ïх очолюва ли гетьмани Тарас Федорович (Трясило), Iван Сулима, Павел Бут (Павлюк) i Якiв Остря- нин. I хоч всi цi заворушення були жорстоко придушенi польською владою, вони стали сво го роду репетицiями козацькоï революцiï пiд проводом Богдана Хмельницького.

НА ЗОРI ДЕРЖАВНОСТI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18283