Тетеря) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18367


(бл. 1620-1671) Павло Тетеря увiйшов в iсторiю як гетьман Правобережноï Украïни i визначний дипломат. Вiн народився у родинi украïнських шляхтичiв i близько 1637 року закiнчив унiатську школу в Мiнську, вiльно володiв кiлькома мовами. У 1639 роцi Павло Тетеря влаштувався на службу до роди ни магнатiв Пражмовських у Мазовiï, а з кiнця 40-х рокiв 17 столiття посiдав мiсце канцеляриста в Луцькому судi. Коли ж розпочалася нацiонально- визвольна вiйна пiд проводом Богдана Хмельниць кого, Тетеря подався до повстанського вiйська. Спочатку його прийняли до Переяславського пол ку писарем, але молодий козак швидко зарекомен дував себе як талановитий дипломат, тож у 1649 роцi йому довiрили очолити козацьке посольство до трансiльванського князя Юрiя II Ракоцi. Влас не, Тетеря став одним iз творцiв украïнсько- трансiльванського вiйськово-полiтичного союзу, що склався у 1654 1657 роках. Дуже скоро жоднi переговори в Чигиринi вже не обходилися без участi цього хитрого та виверткого полiтика. Крiм полiтичного таланту, природа на дiлили Тетерю даром полководця. Навеснi 1651 року йому було доручено керувати облогою Кам янця-Подиьського. Через два роки колиш нього писаря обрали Переяславським полковни ком, i в новiй якостi Тетеря рiшучо виступив проти союзу Украïни з Московським царством. У березнi 1654 року з волi Богдана Хмельниць кого вiн прибув до Москви, де саме велося обго ворення умов украïнсько- московського полi тичного договору, а ще через рiк, пiд час облоги Львова украïнсько-московськими вiйськами, ке рував переговорами з польською стороною. Слiд сказати, що Павло Тетеря вважався одним iз найбиiьш iмовiрних кандидатiв на по саду гетьмана украïнського козацтва. Навiть Богдан Хмельницький, вiдчувши, що довго не проживе, запропонував розглядати Тетерю як свого наступника (син Хмельницького Юрiй, якому батько волiв передати булаву, був ще за малим). Але пiсля смертi батька Хмеля Те теря пiдтримав незалежницьку полiтику Iвана Виговського i лише пiзнiше виступив на боцi Юрiя Хмельницького. Гетьман Павло Тетеря У 1658 роцi Iван Виговський, Юрiй Неми- рич i Павло Тетеря розробили проект Гадяць- коï угоди з Польщею. Якби цей документ уда лося втiлити в життя, це б докорiнно змiнило становище у всiй Схiднiй вропi. При коро лiвському дворi до Тетерi ставилися з повагою, вiн мав великий вплив на високопосадовцiв Речi Посполитоï. Саме вiн у березнi 1658 року зупинив похiд коронного вiйська в Украïну. Певна ж рiч, створення Слободищенського трактату 1660 року теж не обiйшлося без участi цього досвiдченого дипломата. Новий виток карєри Тетерi прийшовся на жов тень 1662 року, коли Юрiй Хмельницький зрiкся булави. Козацька старшина, що зiбралася на раду в Чигиринi, проголосила гетьманом Павла Тете рю, який збирався продовжити полiтичний курс Iвана Виговського i домогтися обєднання Укра ïни пiд своєю владою. Новий гетьман виступив со юзником Польщi, однак перш за все дбав про iнтереси власного народу. Так, Тетеря домагався вiд коронного уряду пiдтвердження привiлеïв козацькоï старшини, вiдмiни залежностi право славноï iєрархiï вiд римо-католицькоï, повернення православним храмiв, захоплених унiатами. Геть ман домагався для Украïни права самостiйно пiдтримувати дипломатичнi вiдносини з Молдо вою i Волощиною, проводити мирнi переговори з Московським царством. Лiвобережним гетьманам Якиму Сомку, а по тiм Iвану Брюховецькому полiтичний курс сусiди прийшовся не до вподоби. Тi також мрiяли про обєднання Украïни, але пiд рукою московсько го царя. Уникнути конфлiкту було неможливо. У жовтнi 1663 року бiля Бiлоï Церкви 24-тисяч- не козацьке вiйсько, яке вiв сам гетьман, приєдналося до 20-тисячноï армiï польського короля i численних татарських загонiв. Союз ники намагалися захопити лiвий берег Днiпра, щоб встановити там владу гетьмана Тетерi, i за йняти Смоленщину, яка 1634 року вiдiйшла до Московського царства. До сiчня 1664 року обєднана армiя союзникiв зайняла бiльшу ча стину Лiвобережжя, однак виконати поставле ну задачу ïй не вдалося: Тетеря був змушений повернутися на Правобережжя, бо отримав звiстку про чергове селянське повстання, а по ляки вiдступили на короннi землi. Для Павла Тетерi почалися вкрай важкi часи. На пiдвладнi йому територiï тепер зазiхати одразу московськi вiйська, лiвобережнi полки та запорожцi на чолi з Iваном Сiрком. Водночас кримськi татари намагалися прибрати до рук Правобережну Украïну аж до рiчки Горинь. Але за вiйськовими клопотами гетьман не забував про полiтичнi засоби врегулювання конфлiктiв. Вiн зажадав вiд польського короля проведення чергових переговорiв iз московським урядом, видалення кiлькох представникiв польського уряду з Правобережжя, а також звiльнення з-за Грат арештованих на той час Юрiя Хмельниць кого та митрополита Тукальського-Нелюбо- вича. Одночасно Тетерi доводилося приборку вати опозицiйну украïнську старшину, не маючи пiдтримки населення, яке вбачало у гетьмановi ставленика Польщi. Дiйшло до того, що вiн просто зне вiрився в подальшiй боротьбi. У лип нi 1665 року Тетеря призначив наказним гетьманом Михайла Кеш янець-Подиiьський Ханенка, а сам iз невеличким загоном козакiв виïхав до Польщi й оселився у Варшавi. Слiд зазначити, що свого гетьманства Тетеря нiколи не зрiкався. Коли ж до влади в Рiчi Посполитiй прийшов його заклятий ворог Мiхал Вишневецький, украïнський гетьман вимушений був покинути краïну: його почали цькувати, конфiскували його маєтки, а самого Тетерю присудили до вигнання. Деякий час вiн жив у Яссах у Молдавiï. А в 1670 роцi в турецькому мiстi Едiрне Тетеря зустрiвся з турецьким султаном Мохамме- дом IV i, згадавши старi дипломатичнi навич ки, швидко переконав його розпочати вiйну проти Польщi. Довiдавшись про те, хто стоïть за черговим конфлiктом iз Туреччиною, поль ськi урядовцi, щоб надалi уникнути подiбних проблем, пiдiслали до гетьмана найманих убивць, якi у квiтнi 1671 року отруïли гетьма на. Мiсце свого останнього спокою Тетеря знайшов в однiй iз православних церков.

Тетеря) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18367