<< Главная страница

Сагайдачний orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18286


(1570-1622) Петро Конашевич-Сагайдачний один iз найвидатнiших дiячiв украïнськоï iсторiï, з його дiяльнiстю бiльшою чи меншою мiрою повя занi практично всi подiï полiтичного життя Украïни початку 17 столiття. З документiв того часу, зi сторiнок лiтописiв i спогадiв сучас никiв ми знаємо про Конашевича-Сагайдачного як про найвидатнiшого полководця вропи, дипломата, захисника украïнськоï культури й духовностi. Вiн вiдзначався гострим аналiтич ним розумом, послiдовнiстю i непохитнiстю у досягненнi поставленоï мети, розвинутим по чуттям власноï гiдностi. На початку 17 столiття пiд рукою Сагай дачного було понад сорок тисяч козакiв чи мала професiйна армiя. Десятки i сотнi чайок здiйснювали походи на Крим та узбережжя Туреччини. У 1606 роцi козаки захопили ту рецьку фортецю Варна, яка до того вважалася неприступною, а також десять турецьких га лер iз продовольством, товарами й екiпажами. Розлючений султан наказав перегородити Днiпро залiзним ланцюгом i заблокувати козакiв. Але запорожцiв ця перешкода не за тримала. У наступному роцi воïни Сагайдач ного здiйснили великий похiд на Крим, захо пили i спалили фортецi Перекоп та Очакiв,
у 16081609 роках атакували Кiлiю, Бiлго- род, Iзмаïл, а в 16121614 роках пiд керiв ництвом Сагайдачного чайки запорожцiв за вдали великоï шкоди турецькому флоту. Iнодi в таких походах брали участь до 300 човнiв, на яких розмiщувалося близько 20 тисяч козакiв. Дiяли вони смiливо, швидко, злаго джено, завдавали величезноï шкоди супро тивнику, а самi несли мiнiмальнi втрати. У 1616 роцi козаки здобули штурмом Кафу (Феодосiю) головний невiльничий ринок у Криму. Могутня фортеця пала, усi полоненi опи нилися на волi. За наказом гетьмана запорож цi знищили майже увесь турецький флот. Майстернiсть, з якою було проведено цю вiйсь кову експедицiю, набула загальноєвропейсько го розголосу, а колишнi невiльники рознес ли славу про Сагайдачного по всiй Украïнi. У 1620 роцi почалася вiйна Польщi з Туреч чиною. Пiд Цецорою турки розбили польське вiйсько коронного гетьмана Жолкевського, i королю довелося звертатися по вiйськову до помогу до запорожцiв. Пiд Хотином сорокати- сячне вiйсько Сагайдачного вiдiграло головну роль у розгромi турецькоï армiï це визнано iсториками всiєï вропи. Голова польського сейму Якуб Собеський зазначав, що справ жнiми переможцями пiд Хотином i рятiвниками Польщi були козаки. Але запорожцi заплатили за цю перемогу страшну цiну загибеллю бага тьох тисяч братiв по зброï. Для самого Сагай дачного битва пiд Хотином стала останньою в життi: гетьман дiстав поранення отруєною стрiлою. Всi зусилля лiкарiв не могли вряту вати знаменитого ватажка запорожцiв. 20 квiтня 1622 року Петро Конашевич- Сагайдачний помер i був iз великими поче стями похований в Богоявленськiй церквi Киïвського братства. Зосередивши зусилля на боротьбi з Ту реччиною та Кримським ханством, гетьман розумiв, що необхiдно позбутися також i впливу Речi Посполитоï, але вiдкладав це на пiзнiшi часи: воювати на два фронти Украïна була неспроможною. Тому Сагайдачний, якого сучасники вважали великим полiти ком, не йшов на вiдкрите полiтичне проти стояння з Рiччю Посполитою, обмежуючись переговорами. Так, у 1618 роцi, коли король Польщi Сигiзмунд Ваза звернувся до Сагай дачного з проханням взяти участь у походi на Москву, козацький ватажок домiгся за це дозволу на розширення козацькоï тери торiï, збiчьшення кiлькостi козацького вiй ська, а також визнання Польщею судовоï та адмiнiстративноï автономiï Украïни. У серпнi 1618 року Сагайдачний вирушив на Москву, захопив Путивль, Лiвни, лець, роз бив ополчення князiв-воєвод Д. Пожарського i Г. Волконського. Саме пiсля повернення до Києва його проголосили Гетьманом над Киïвською Украïною та Гетьманом всього вiйська Запорозького. Петро Конашевич-Сагайдачний Точна дата народження Петра Сагайдачного нам невiдома. Вважається, що вiн зявився на свiт приблизно в 1570 роцi у селi Кульчицях поблизу Самбора (на Львiвщинi), у родинi дрiбного правосчавного шляхтича. Про молодiсть Сагайдачного вiдомо тiльки те, що вiн навчався в Острозькiй школi, заснованiй 1576року князем Костянтином Острозьким, тобто здобув дуже високу на той час гуманiстичну освiту. Пiсля закiнчення шко ли Петро переïхав до Києва. Там вiн працював домашнiм учителем у мiського суддi Яна Аксака. Пiсля Брестськоï церковноï унiï (1596рiк) Са гайдачний стає досить вiдомою людиною завдяки своєму твору По яснення про унiю. Покинувши вчительську службу, десь бiля 1600 року майбутнiй гетьман вiдправився на Сiч i вступив до козацького вiйська. В 16001601 роках вiн брав участь у молдавськiй i ливонськiй вiйнах. Ще на початку перебування на Сiчi Сагайдачний провiв ряд добре пiдготовлених походiв на Туреччину i Крим. Козаки оцiнили вiйськовий талант Петра: його обрали обозним, доручивши вiдати всiєю артилерiєю Сiчi. Пiзнiше Сагайдачний став козацьким гетьманом, iГ i саме вiн уперше в iсторiï став називатися не просто гетьманом, ар мат . а Гетьманом вiйська Запорозького. Знаменитий ватажок був також видатним вiйськовим реформатором. При ньому органiзацiя та боєздатнiсть козацького вiйська сягнули нечуваних висот. Конашевич-Сагайдачний змiг перетворити буйну партизанську ватагу на регулярну армiю iз суворою дисциплiною. Тим, хто не бажав сприймати новi порядки, доводилося полишати Сiч.

Сагайдачний orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18286


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация