<< Главная страница

Петро Велегура orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18452


Петро Велегура, козак Щербинiвського куреня, став останнiм полков ником Кальмiуського обєднання Новоï Сiчi. Уперше в офiцiйних документах Коша вiн згадується у 1754 роцi. Велегура завжди вiдзначався влалним i рiшучим характе ром. В 1772 роцi вiн був призначений полковником Кальмiуськоï паланки. Обiйнявши цю посаду, вiн багато уваги придiлив забезпеченню надiйного захисту своєï територiï вiд зазiхань дон ських козакiв та росiйських регулярних вiйськ. Протягом наступних двох рокiв Велегура не тiльки сповiщав Кiш про зни щення представниками
росiйськоï влади запорозьких ватаг, а й вiд значився рiшучими дiями щодо ïхнього захи сту. Саме Велегура витiснив iз лiвого берега Кальмiуса росiйських рибалок, лiсорубiв та донських козакiв, вiдновив старий запорозь кий кордон по рiчцi Мiус, повернув у влас нiсть запорожцiв деякi коси Азовського моря та степи у верхiв рiчок Кальмiус, ланчик i Кринка. На початку 1775 року чутки про дiï Веле- гури дiйшли до iмператрицi Катерини II та ïï фаворита князя Григорiя Потьомкiна. Останнiй почав загрожувати полковнику арештом, i у червнi 1775 року, пiд час розгро му Запорозькоï Сiчi, виконав таки свою за грозу. Останнього кальмiуського полковника вiдправили до Москви, поводячись iз ним, як iз карним злочинцем Велегуру закували в ручнi й ножнi кайдани. Подальшу участь ко зацького ватажка повинен був вирiшити князь Потьомкiн… Що сталося з козацьким полковником, яким був вирок, коли, де i за яких обставин вiн скiнчив своє життя, залишилося невiдомим.

Петро Велегура orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18452


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация