<< Главная страница

Северин Наливайко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18272


(7-1597) Нi дату, нi мiсце народження, нi походження знаменитого гетьмана визначити неможливо. Вiн народився на початку 60-х рокiв 16 столiття чи то у Кам@нцi-Подiльському у родинi чинбаря, чи то в Гусятинi, де батько майбутнього гетьмана мав садибу з невеликою дiлянкою й займався кушнiрством. Хоч би що там було, Северин от римав непогану освiту; коли хлопець пiдрiс, вiн подався до Острогу мiста, яке на той час вва жалося визнаним центром богослов i освiти в Украïнi, i деякий час жив у свого брата- священика Демяна. Той допомiг молодшому брату продовжити навчання. Щоправда, май бутнiй гетьман бiльше цiкавився не фiлософiєю, а вiйськовою справою i вiдзначався запальною вдачею, до того ж, з юнацьких рокiв брав участь у боротьбi проти татарських орд на Подiллi i Брацлавщинi, ходив у походи проти туркiв i та тар до Криму, Молдови, певний час жив на Сiчi. Незабаром Наливайко влаштувався на службу до князя Костянтина Острозького, i став ротмiстром його особистоï охорони. Але на цiй посадi протримався вiн недовго. На Подiллi i Брацлавщинi якраз почати дiяти новi загони повстанцiв селян i козакiв, тож Северин поки нув службу i подався туди, де запахло вiйною. Вiн приєднався до одного з найбiльших по-
Б. Карабулiн. Взяття Луцького замку Северином Наливайком
встанських загонiв i невдовзi очолив його. А коли 1594 року, очiкуючи чергового набiгу татарськоï орди, Наливайко став збирати пiд свою руку козакiв i селян, вiн раптово отримав величезну пiдтримку: до нього приєднався но вий гетьман Григорiй Лобода. Тож у червнi 1594 року гетьман i повстанський ватажок разом ви рушили до Днiпра. Турки i татари зазнати страшноï поразки, i через кiлька тижнiв Лобода i Наливайко повернулися в Украïну; ïхня вiйськова здобич була величезною, козаки вез ли iз собою, насамперед, зброю та чотири тисячi коней. У цей же час на зборах у Брацлавi польська шляхта вирiшила покiнчити з наливайкiвцями, якi бунтують народ. Але мiсцеве населення вчасно попередило повстанцiв. Наливайко ви рiшив не тiкати, як йому радили, а першим за вдати удару вороговi. Проти ночi на 16 жовтня 1594 року його загiн напав на Брацлав i пере бив тамтешню шляхту. Удача була на боцi повстанцiв, ïхнiй авторитет стрiмко зростав. Згодом Наливайко i Лобода зiбрали у Барi раду керiвникiв загонiв i видали унiверсали, якими закликали селян та .мiщан озброюватися. Союз ники вирiшили пiдняти повстання проти маг натiв по всiй Украïнi, щоб раз i назавжди позба- Розмах повстанського руху налякав короля Сигiзмунда III, i вiн спiшно вiдкликав iз Молдо ви, де саме вирiшувалась доля молдавського трону, вiдомого полководця гетьмана Жол- кевського з величезним вiйськом. Польський гетьман перетнув шлях козакам неподалiк Синiх Вод. Однак повстанцi оминули цей кор дон, сподiваючись на допомогу вiд гетьмана Лободи, хоча той не поспiшав, бо вiв таємнi перемовини з Жолкевським. Допомога прийшла з iншого боку. Наприкiнцi березня 1596 року до Трипiлля, де зупинився Лобода, прибув зi сво ïми козаками Матвiй Шаула. Тепер обєднана армiя могла б легко завдати нищiвноï поразки королiвському вiйську. А оскiльки Лобода явно не горiв бажанням дiяти, козаки вiдiбрали в нього гетьманство i передали булаву Шаулi. Новий гетьман тут же вирушив на з єднання з Наливайком. Сигiзмунд III витися панування iноземцiв. Тож навеснi 1595 року на Киïвщинi, Переяславщинi, Подiллi, Волинi дiяло вже кiлька десяткiв загонiв, що на раховували близько 12 тисяч повстанцiв. Але єдностi мiж ватажками не було, i кiнець кiнцем повстанське вiйсько роздiлилося: Лобода виру шив до Черкас, а Наливайко на допомогу по встанцям Волинi, а потiм iз боями захопив бiлоруськi мiста Бобруйськ i Могильов. Козаки знищили залогу Бiлоï Церкви i по чали вiдходити до Трипiлля. Жолкевський ки нувся навздогiн, i 24 березня неподалiк вiд Бiлоï Церкви, в урочищi Гострий Камiнь, вiдбулася вирiшальна битва. Бiй був запеклий, обидвi сторони понесли величезнi втрати, але перемоги не виборов нiхто. Матвiй Шаула був тяжко поранений, i замiсть нього козаки обра ли новим гетьманом Наливайка. Пiсля цього повстанцi рушили до Трипiлля, а Жолкев ський повернувся до Бiлоï Церкви, де спо дiвався дочекатися пiдмоги. 15 травня козаки дiсталися рiчки Сули, але шлях ïм перекрив один iз загонiв Жолкевсько- го. Повстанцi вiдiйшли до рiчки Солоницi i в одному з ïï урочищ обладнали укрiплення, оскiльки потрапили в оточення. Протягом двох тижнiв, починаючи вiд 16 травня 1596 року, вони тримали оборону. Обидвi сторони втра тили багато воякiв, серед козакiв почався го лод, а поляки помирали вiд спраги. Жолкевсь кий знову послав Лободi пропозицiю видати Наливайка та iнших керiвникiв руху, а самому здатися на милiсть короля. У козацькому таборi дiзналися про це, звинуватили Лободу в зрадi i зопалу вiдтяли йому голову. Наливайка ж зви нуватили в тому, що вiн завiв повстанцiв у паст ку, скинули його з гетьманства i вручили була ву Кшиштофу Кремпському. Пiсля двох дiб запеклих боïв козаки зiбралися на раду i згодилися вiддати полякам Наливайка та iнших ватажкiв. У таборi повстанцiв почалася усобиця, колишнього гетьмана схопили i звязаним привели до Жол- кевського. Разом iз Наливайком, до рук по лякiв потрапили найближчi соратники Севе- рина Шаула, Шостак, ще кiлька старшин. 8 червня 1596 року повстанцi склали зброю i були жорстоко знищенi королiвським вiй ськом. Лише загону на чолi з Кремпським вда лося пробитися крiзь ряди польського вiйська й вiдiйти на Запорожжя. Наливайка тримали у в@зницi у Варшавi протягом року, безперервно пiддаючи торту рам. 11 квiтня 1597 року знаменитого козаць кого ватажка жорстоко стратили, виставивши знiвечене тiло на острах населенню. Це не по дiяло справа Северина була згодом пiдхоп лена його наступниками.

Северин Наливайко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18272


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация