У ДОБУ БЕЗКОРОЛIВЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18259


1 травня 1576 року новим королем Речi Посполитоï було проголошено Стефана Баторiя. Посiвши трон, Баторiй дав урочисте зобов язання укласти угоду з Оттоманською Iмперiєю i кримським ханом, убезпечити Польську державу, приєднати до Литви всi землi, захопленi московськими царями. Головною перешкодою для виконання цих задумiв було козацьке свавiлля. Тож Баторiй вирiшив приборкати лицарiв степу, але швидко виявилося, що без козакiв уряд Речi Посполитоï обiйтися не може. Уже наступного року орда знову почала грабувати украïнськi земнi, i король звелiв Ружинському вирушити проти Туреччини. Козацький ватажок вiдрядив 3000 воякiв на Чорне море, а сам iз рештою вiйська перейшов Орську лiнiю, дiстався Дону, звiдти рушив на Кубань, а потiм вогнем i мечем поставив на колiна всю Анатолiю i подався до Босфора, де на нього мали чекати ранiше вiдрядженi козаки. Козацьке вiйсько перепливло Дунай мiж Варною i Сiлiстрiєю, вийшло в Молдову, розгромило мiсто Киïiю й повернулося до Украïни. Починаючи саме з нього козацькi ватажки почали дiлитися на реєстрових i сiчових, хоча цей подiл часто виявлявся суто умовним. До реєстру входило шiсть тисяч козакiв, ще 20 тисяч вважалися сторожовими. Козацька старшина складалася з обозного, суддi, писаря, двох генеральних осавулiв, генерального бун-чужного, хорунжого, полковникiв, сотникiв i отаманiв. Було також утворено трибунал i суди, у власнiсть козацького вiйська вiдiйшло мiсто Трахтемирiв. От тiльки помиритися з кримським ханом Баторiю не судилося, i в 1576 роцi вiйсько Ру- жинського знову навiдалося в гостi до татар. Козаки оточили Iслам-Кермен мiцну фортецю, мури якоï могли витримати тривалу облогу. Щоб зруйнувати мур, гетьман звелiв зробити С. Василькiвський. Козак у степу. Тривожнi ознаки Т. Шевченко. Дарунки в Чигиринi пiдкоп i закласти порохову мiну. На жать, мiна вибухнула передчасно. Багато запорожцiв було скалiчено, а сам Богдан Ружинський загинув. Незважаючи на це, козаки продовжу-вали визнавати власнi традицiï i закони, а запорозький Низ, як i ранiше, лишався мiсцем, де знаходили притулок знедоленi. До того ж, вiйсько гетьмана Ружинського швидко розiбралося в причинах подiчу на реєстрову i нереєстрову частини. Король бажав, щоб iз часом козаками залишилися тiльки особи, внесенi до реєстру, iнших же воякiв чекала доля крiпакiв. Це викликало загальне невдоволення, яке Баторiй угамовував дрiбними по-ступками. Король своïм коштом збудував нову гетьманську резиденцiю мiсто Батурин, пiдняв престиж вiйськовоï старшини, сформувавши таким чином козацьку верхiвку, вiдiрвану вiд простого народу i вiддану гетьманам.

У ДОБУ БЕЗКОРОЛIВЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18259