<< Главная страница

ЮрIй Немирич orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18331


(1612-1659) Юрiй Немирич, старший iз шiстьох дiтей киïвського межового виборного суддi Стефана Немирича i Марти Войнаровськоï, народився в 1612 роцi у мiстечку Черняхiв на Житомир щинi. Батько майбутнього козацького диплома та був нащадком старовинного боярського роду, мати ж Юрiя, Марта, була протестанткою i мала настiльки великий вплив на чоловiка, що той першим iз роду Немиричiв перейшов iз право славного у протестантське вiросповiдання. Зви чайно, що своï погляди батьки прищепили й дiтям. Немиричi належали до того напряму про тестантизму, який зветься антитрiнiтаризмом. Його послiдовники обстоювали вiротерпимiсть, свободу думки й волi людини, пiзнання боже ственних iстин за допомогою розуму, надавали великого значення поширенню освiти. Початкову освiту Юрiй Немирич за ба жанням батька отримав у Раковськiй академiï у Польщi. У 16301633 роках вiн здiйснив освiтню мандрiвку за кордон, слухав лекцiï в унiверситетах Лейдена, Амстердама, Оксфор- да, Кембрiджа, Сорбонни. У цей час вiн видав у Парижi латиною власнi працi Розвiдка про Московитську вiйну та Опис i виклад духов ного арсеналу християн. Крiм того, Немирич створив також ряд теологiчних трактатiв. Тала новитому юнаковi пророкували блискучу нау кову карєру, але доля судила iнакше. Повернувшись додому, Юрiй, замiсть того щоб присвятити себе теологiчним штудiям, по чав займатися полiтикою та вiйськовою спра вою. I це природно для того кола суспiльства, до якого належав молодий шляхтич, тiльки цi двi справи на той час i вважалися прийнятними. Згодом вiн став сеймовим послом i представляв iнтереси киïвськоï шляхти на генеральних сей мах Речi Посполитоï. Крiм того, Юрiй Немирич Схема Зборiвськоï битви взяв участь у кiлькох вiйськових експедицiях, у тому числi в Бранденбурзькiй вiйнi. Коли у 1639 роцi помер його батько, моло дий шляхтич вирiшив, що має право обiйняти посаду киïвського пiдкоморiя, i почав змага тися за неï з iншими претендентами. Спра ва тяглася понад рiк, але Юрiй старався не дарма. Вiн легко посiв би цю посаду, якби не протидiя католицькоï частини киïвськоï шлях ти, яка стверджувала, що Юрiй як протестант- антитрiнiтарiй не може навiть скласти присяг}', вступаючи на посаду пiдкоморiя, бо не вiрить у Святу Трiйцю, якою, власне, i присягають. У вiдповiдь на це молодий шляхтич шуткував, що присягне не тiльки трiйцi, а й четвiрцi, аби добитися свого. Нарештi у 1641 роцi король за твердив Немирича на почесному посту. На початку визвольноï вiйни пiд прово дом Богдана Хмельницького Юрiй, звичай но ж, займав жорстку антикозацьку позицiю. У 1649 роцi на шляхетських сеймиках Волинi й Киïвщини його було обрано гене ральним провiдником мiсцевого шляхетського ополчення. Але Юрiю Немиричу довелося отрима ти кiлька серйоз них поразок, взяти участь у розгромнiй для шляхти Зборiвськiй кампанiï 1649 року, тiкати вiд Днiпра аж до Вiсли. Усе це призвело до того, що в 1650 роцi в Украïну повернулася вже зовсiм iнша людина з бiльш тверезим по глядом на речi, при хильна до полiтики компромiсу. Немирич охоче брав участь у переговорах iз Вiйськом Запорозьким, якi вiдбуватися в 1652 та 1654 роках, i зарекомендував себе як талано витий, обережний i розсудливий дипломат. Тому з осенi 1655 року саме його було при значено посередником мiж Богданом Хмель ницьким i швед-ським королем. Того ж року шведи почали наступ на Польщу, i Немирич, один iз найвпливовiших магнатiв Украïни, раптом перейшов на бiк нападникiв, здобув ши чин генерал-майора кавалерiï, взяв участь у боях з польськими вiйськами, виступав як посол шведського короля та його союзника семигородського князя. Немирич сподiвався, що король-протестант допоможе його спiв вiтчизникам домогтися свободи вiроспо вiдання. До речi, саме Юрiй Немирич особисто сприяв укладенню козацько-шведськоï угоди 1657 року. За два-три тижнi до смертi Богдана Хмель ницького молодий магнат зробив ще один несподiваний для сучасникiв крок. Вiн пере брався до Чигирина, повернувся до православя i вiддався пiд протекцiю козакiв. Останнi, роз судивши, прийняли шляхтича до своïх лав i на дали йому титул козацького полковника. Та кому перебiгу подiй сприяло давнє знайомство Юрiя з Iваном Виговським. Поява нового полковника вкрай збентежи ла Москву. Немирич став правою рукою ново го гетьмана i пiдтримав його у намiрах прими рення Украïни з Польщею та створення нового федеративного союзу держав. Влiтку 1659 року вибухнуло чергове ко зацьке повстання, i його ватажки Цецюра та Золотаренко звернулися по допомогу до Мо скви. Мiж повстанцями й армiєю гетьмана Ви- говського точилися жорстокi боï. Наприкiнцi липня або на початку серпня в одному з них загинув i Юрiй Немирич. Звiстку про загибель козацького дипломата iз задоволенням сприй няли як у Москвi, так i у Варшавi.

ЮрIй Немирич orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18331


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация