ЗАСНОВНИК ЗАПОРОЗЬКОÏ СIЧI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18252


Ювiлейна монета, виготовлена на честь князя Дмитра Вишневецького козаки не давали спокою турецькiй залозi Очакiвськоï фортецi, здiйснили ряд походiв на Очакiв, Аккерман, Iслам-Кермен. А в 1553 роцi Вишневецький iз невеликим пiдроздiлом козакiв зявився у Стамбулi, де спробував домовитися iз султаном, щоб той припинив напади татар на украïнськi землi. Перемовини результату не дали, однак князь виïхав iз турецькоï столицi з великими почестями й особистими дарунками вiд Сулеймана II. Але Вишневецький не збирався вiдмовлятися вiд iдеï загнуздати Кримське ханство. Повернувшись, вiн почав шукати нового союзника в боротьбi з татарами i незабаром домовився про спiльнi дiï з московським царем Iваном IV Грiзним. Байда потребував грошей на будiвництво камяноï фортецi, допомоги зброєю та людьми. Iван Грiзний охоче погодився пiдтримати Вишневецького; навеснi 1556 року московський уряд
органiзував похiд проти криму. иоєд- вернувся в Украïну. Не витримав- нанi вiйська захопили Iслам-Кермен та Очакiв. Саме тут Байда вперше ви-користав нову тактику штурму воро-жих замкiв одночасно iз сушi й моря. Шiстьсот украïнських кiннотникiв та козацькi морськi пiхотинцi з 18 чайок не залишили захисникам фортець шансiв вiдбити напад. Через пiвстолiття цiєю ж тактикою скористалися козацькi гетьмани Самiйло Кiшка та Петро Конашевич-Сагайдачний. Козаки безпечно дiсталися Черкас, а Сигiзмунду II знову довелося
цькоï фортецi. Девлет-Гiрей спочатку вирiшив до- мовитися з нахабою- князем i навiть запросив його до себе на службу. Вишневецький вiдповiв, що не вважає хана нi другом, нi союзником, тож у сiчнi 1557 року Девлет-Гiрей спробував захо- пити фортецю на островi Мала Хортиця. Пiсля 24 днiв облоги татари зазнали нищiвних втрат i змушенi були вiдступити. Улiтку 1557 року, доки Байда вiв перегово- ри з можливими союзниками, Девлет-Гiрей за допомогою турецького i молдавського вiйськ знову оточив днiпровську твердиню. Пiсля тривалоï облоги у фортецi скiнчився провiант, i козаки покинули свою столицю i подалися Днiпром до Черкас. Розлюченi татари зруйну- вали ненависний замок. Залишившись без пiдтримки, Дмитро Виш- невецький наприкiнцi 1557 року прибув до Мо- скви i склав присягу на вiчну службу. У 1558 роцi князь-гетьман на чолi величезного союзного московсько-козацького вiйська вирушив у похiд, узяв штурмом Перекоп й увiрвався в Крим. Про- тягом 15591560 рокiв вiн здiйснив ще кiлька нападiв на фортецю Азак, а в 1562 роцi заклав на Монастирському островi, одразу за Днiпровими порогами, нову козацьку фортецю. На той час украïнськi землi вже не цiкавили московського царя, який прагнув здобути вихiд до Балтiйського моря. Тому Вишневецький по- органiзував похiд проти криму. иоєд- вернувся в Украïну. Не витримав- ши краху своïх сподiвань, ще далеко не старий i мiцний тiлом князь- гетьман тяжко захворiв та, ще не одужавши, погодився прийняти пропозицiю стати молдавським го-сподарем. У Молдавiï Вишневець- кого разом iз наближеними козаками захопили у полон i вiдправили до Стамбулу. Там, пiсля довгих ка-тувань, усiх полонених скинули з високоï башти. Саме тодi народи-лася легенда, згiдно з якою побра- тими Байди миттю загинули, а вiн сам зачепився ребром за гак, що стирчав iз стiни, i в такому станi провисiв ще три днi, без упину лаю-чи туркiв i ïхню вiру. Нарештi один з охоронникiв не витримав такого знущання i застрелив князя з лука. Ця легенда лежить в основi широко вiдомоï украïнськоï народноï думи.

ЗАСНОВНИК ЗАПОРОЗЬКОÏ СIЧI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18252